ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"

Ще два роки тому українськи лісівники нічого не знали про жолудеву міль, або бластобазиса жолудевого – Blastobasis glandulella (Riley, 1871), адже це новий для України інвазійний вид молі, який потрапив до Європи з Північної Америки. В Європі метелика виявили ще у 1980-х роках, але описали як новий вид європейського походження, який не часто трапляється в фауністичних зборах, і навіть дали нову назву – Blastobasis huemeri Sinev.

Внаслідок військової агресії проти України територія державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» тривалий час перебуває в зоні активних бойових дій. Частина лісового фонду станції знаходилася під окупацією й досі є замінованою, тому проведення господарської діяльності на цих землях є ускладненим.

Колектив УкрНДІЛГА щиро вітає директора Інституту, члена-кореспондента НАН України і НААН, Лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, академіка та віце-президента Лісівничої академії наук України, доктора с.-г. наук, професора Ткача Віктора Петровича з 70-річчям!    

За ініціативи громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» (WWF-Україна) 10 липня відбувся VІ Форум Української лісової платформи «Основи сталого використання лісових ресурсів: наближене до природи лісівництво та лісова біомаса».

УкрНДІЛГА є членом IUFRO, а науковці інституту активно долучилися до роботи конгресу. Безпосередню участь у конгресі приймали Павло Кравець, Катерина Давиденко та Сергій Сидоренко.        

У червні науковці та працівники ДП «Харківська ЛНДС», а також співробітники відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА провели досліди з підживлення сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою з метою інтенсифікації їх росту.

Сіянці вирощують на теплично-розсадницькому відділенні Південного лісництва ДП «Харківська ЛНДС» у контейнерах із агроволокна в умовах відкритого ґрунту в дерев’яних коробах.

Україна наразі визнана найбільш забрудненою вибухонебезпечними предметами країною. На розмінування і перетворення вибухонебезпечних територій на безпечні підуть десятиліття. Різні країни світу намагаються допомогти в цьому і діляться власним набутим досвідом. Так, на території Німеччини після Другої світової війни і виводу радянських військ все ще залишилися небезпечні території (полігони в тому числі) з різними вибухонебезпечними предметами.