Селекційно-насіннєвий комплекс

На території станції є постійний розсадник площею 2,6 га. Крім того, в лісовому господарстві є тепличне господарство.

Існуючий розсадник, в основному, забезпечує потребу в садивному матеріалі.

Розсадникове та тепличне господарство станції ведеться на досить високому рівні, перш за все завдяки тому, що він є дослідною базою УкрНДІЛГА. Щорічно науковцями інституту проводяться досліди по вирощуванню садивного матеріалу з використання сучасних технологій, зокрема: різні варіанти вирощування сіянців з закритою кореневою системою; вирощування сіянців з застосуванням мікробіологічних препаратів регуляторів росту; встановлення найбільш ефективного субстрату для вирощування садивного матеріалу; визначення оптимальної в економічному та біологічному відношенні ширини міжрядь та густоти посіву насіння для різних порід в теплицях та на відкритому грунті; застосування добрив та засобів захисту рослин. В цілому науковцями був зроблений висновок, що у багатьох випадках організація розсадників з виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою економічно вигідніша порівняно з розсадниками, де вирощується традиційний садивний матеріал з відкритою кореневою системою.

Заготівля насіння проводилась в кращих по продуктивності насадженнях силами лісової охорони і спеціалізованими бригадами. Щорічно з лісонасінних плантацій заготовляється від 100 до 600 кг селекційного насіння, в залежності від урожайності. Насіння хвойних порід здебільшого закуповується в сусідніх підприємствах.

Лісонасіннєва справа станції має особливе значення. В Південному лісництві, під керівництвом науковців УкрНДІЛГА, створений селекційно-насіннєвий комплекс. Початком його створення вважається 1958 рік, коли були закладені перші випробні культури плюсових дерев дуба. Організовувався комплекс з метою забезпечення лісових підприємств Харківської та Полтавської областей покращеним та елітним садивним матеріалом дуба. На даний час, селекційно-насіннєвий комплекс є головною базою дослідно-виробничої діяльності лабораторії селекції УкрНДІЛГА. Тут розробляються і перевіряються у виробництві нові технології та режим господарчих заходів, виводяться та досліджуються нові гібриди та мутанти, ставляться досліди по інтродукції цінних деревних порід.

Характеризуючи об'єкти селекційно-насіннєвого комплексу, слід сказати, що випробні культури закладались для вивчення генетичних можливостей плюсових дерев, перевірки їх насіннєвого потомства. За результатами вивчення випробних культур виділяються елітні форми плюсових дерев і на їх основі створюються клонові насіннєві плантації підвищеного генетичного рівня. Також випробні культури після досягнення ними 20-ти річного віку можуть використовуватись для повторного відбору плюсових дерев і створення родинно-клонових плантацій.

Перша в Україні випробна культура плюсових дерев дуба звичайного була закладена в 1958 році посівом жолудів в кв. 98 вид. 2 Південного лісництва, схема посіву насіння 1,5x0,2 м по 2 жолуді в лунку. В цих культурах представлене насіннєве потомство 313 плюсових де-рев з 12 лісгоспів Харківської, Полтавської, Сумської, Вінницької та Житомирської областей. В якості стандарту через кожні 2 ряди потомств висівались жолуді, зібрані в насадженнях станції. Багаторазові дослідження культур показали, що переважна більшість насіннєвого потомства плюсових дерев перевищує чи росте на рівні контролю. Спостереження за ростом і розвитком культур дозволили провести повторний відбір плюсових дерев в випробних культурах і на їх основі закласти 9,2 га родинно-клонових плантацій. В подальші роки відбу-валось розширення дослідної бази, були закладені випробні культури з насіння тих же плю-сових дерев, що використовувались раніше, а також мутантів дуба та сосни звичайної, насін-ня плюсових дерев бука європейського та східного, берези карельської, дуба грузинського.

Основною метою створення архівно-маточиих плантацій є збереження генетичного фонду плюсових дерев і інших цінних форм та їх розмноження вегетативним шляхом для створення клонових насіннєвих плантацій. Вони використовуються для заготовки черенків та створення клонових родинних плантацій.

На трьох архівно-маточних плантаціях комплексу представлено більше сотні клонів плюсових дерев та окрім цього 7 різних видів дуба - скельний мушмулолистної форми, пірамідальний, гірський, Гартвіса, імеретинський, білий, довгочеренковий та 4 гіб-риди дуба С.С. П'ятницького: дуби Висоцького, Тімірязєва, Мічуріна, Комарова.

Клонові насінневі плантації першого порядку було закладені в 1968 році в 78 кварталі. На попередньо висаджені підвойні культури було щеплено 20 клонів плюсових дерев. Також створені клонові плантації гібридів дуба селекції С.С. П'ятницького та їх же гібридів другого покоління. В 1973 році закладена клонова родинна плантація модрини. Всього, на момент лі-совпорядкування, дослідний лісгосп має 28,9 га лісонасінних плантацій. За минулі роки ство-рена родина плантація дуба площею 5,0 га та випробні культури дуба 0,5 га.

Еколого-географічні культури сосни жовтої (Pinus ponderosa Dougl) та її еко-різновид-ності сосни жовтої гірської (Pinus scopulorum Lemm) було створено під керівництвом         П.І. Молоткова та В.А. Іль’їна у 1982 році з насіння 43 природних популяцій із 10 штатів США. Насадження цих видів сосни ростуть на схилах гір до висоти 2600 м н.р.м. та в доли-нах. В наступні роки рослини двох варіантів загинули, на даний час залишалось 41 походження.

Еколого-географічні культури ялини колючої (Picea pungens Engelm) також закладені під керівництвом П.І. Молоткова у 1982 році з насіння, зібраного в 10 географічних пунктах природного ареалу цього виду, розташованих у 3-х штатах США на висоті 2300-2500 м.н.р.м. (10 варіантів).

В 1978 році із США було отримано насіння, зібране в природних популяціях ялини ко-лючої (Picea pungens Engelm), ялини Енгельмана (Picea Engelmani Engelm), ялиці одноцвітної (Abies concolor Lindl et Gond), псевдотсуги Мензіса (Psudotsuga Menziesi (Mirb) Franco) та сосни жовтої (Pinus ponderosa Dougl). Із вирощених у теплиці сіянців у 1980 році на території селекційно-насіннєвого комплексу створено випробні культури за схемою 3х0,7. Ділянка складається з п'яти частин, кожна з яких займає окремий вид. За результатами проведених обстежень встановлено, що в умовах станції найкращий ріст мають псевдо-тсуга Мензіса та сосна жовта, ялина колюча та ялина Енгельмана мають добрий стан та якіс-ні стовбури, ялиця одноцвітна має поганий ріст і стан.