Рання діагностика сосни на стійкість до ураження кореневою губкою

Коренева гниль сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), спричинена грибом Heterobasidion annosum s.l., завдає значних економічних збитків лісовому господарству, а зміна клімату, що спостерігається останнім часом, суттєво збільшує вплив цього патогена. У селекційних програмах питання використання дерев із підвищеною резистентністю до ураження патогенними грибами є одним із важливих сучасних напрямів досліджень.

Механізми стійкості сосни звичайної до ураження кореневою губкою остаточно нез’ясовані, а методи діагностики дерев на стійкість до неї є довгостроковими й полягають, переважно, в констатації фактичної кількості всихаючих дерев у насадженні. Найбільш точна діагностика на стійкість може бути здійснена шляхом генетичних досліджень, однак науковці сектору фітопатології УкрНДІЛГА припускають можливість застосування фенотипічних ознак, за допомогою яких можна оцінювати дерева та відбирати стійкі форми на ранніх стадіях їхнього росту.

Базуючись на твердженні, що ріст і розвиток сосни певною мірою визначається кількістю сім’ядоль у насінні, було досліджено морфологічні та біометричні характеристики 30-денних проростків сосни, вирощених із насіння дерев, які різняться за станом («стійкі», «хворі»), в осередках всихання насаджень, уражених кореневою губкою.

Досліди було закладено в лабораторних умовах у 2024 році. Для пророщування використовували насіння зі «стійких» (категорії санітарного стану І–ІІ), «хворих» (категорії санітарного стану ІІІ–ІV) та контрольних дерев (категорії санітарного стану І–ІІ), що росли за межами осередків всихання. Отримані результати засвідчили, що між потомством «стійких» і «хворих» дерев є статистично підтверджені відмінності за масою та часткою пророслого насіння, кількістю сім’ядоль, довжиною підземної та надземної частин проростків. Це дало можливість припустити, що моніторинг цих ознак у потомстві дерев може слугувати інструментом ранньої діагностики для виявлення стійких до ураження кореневою губкою форм сосни звичайної. За результатами проведених досліджень опубліковано відповідну статтю в одному з провідних фахових європейських видань.

У поточному році в теплично-розсадницькому комплексі ДП «Харківська ЛНДС» закладено дослід з метою подальшого вивчення можливості використання морфологічних ознак проростків сосни звичайної, а саме – кількості сім’ядоль, для діагностики на стійкість до ураження кореневою губкою.

Для досліду використали сортове насіння сосни загального збору, надане Харківською зональною лісонасіннєвою станцією. Насіння було висіяне в індивідуальні контейнери з агроволокна та в умови відкритого ґрунту в теплиці. У ході експерименту планується дослідити розподіл 1-річних сіянців за кількістю сім’ядоль і їх біометричними параметрами та запропонувати до використання методику діагностики дерев на стійкість до ураження кореневою губкою на ранніх стадіях їхнього росту, а саме – після вступу в репродуктивну фазу.

Валентина Дишко

канд. с.-г. наук,

старший науковий співробітник

 сектору фітопатології